Історична довідка

   Не зовсім звична назва селища міського типу Криве Озеро спонукає, хоча б коротко сказати про його історію.

 Офіційна згадка про заснування Кривого Озера сягає 1762 року, як містечка Балтського повіту Подільської губернії, хоча  певні відомості про нього з'явилися ще в XVI столітті. Воно згадується як невеличкий козацький форпост, захований в заростях очерету, верболозу.

  На історичній арені Криве Озеро з’явилося вкінці 17 сторіччя – тоді легендарний козацький полковник Семен Палій розбив тут ногайських татар. Але це було не поселення , а саме озеро, на якому пізніше і з'явилося  поселення. А сталося це в другій чверті 18 сторіччя  стараннями польського магната, брацлавського воєводи Станіслава Любомирського, який зводив укріпленні хутори  на берегах річки Кодими і заселяв їх різнонаціональними переселенцями. Ці поселення входили до земель Брацлавщини і повинні були оберігати південні границі Речі Посполитої від татарських набігів.

  В столичному музеї історії України зберігаються пам'ятки землеробської Трипільської культури IV- III столітті до н.е., бронзові знаряддя   праці знайдені на Кривоозерщині.

  Перша версія щодо назви нашого селища,  Кривим воно назване  через звивисті круті береги озера, що утворилось в долині річки Кодими, яка колись була судноплавною.

  Друга версія – це було місце жорстоких битв. Настільки кривавих, що після однієї з зимових битв, сніг, що розтанув, забарвив воду в озерах. Вона стала червоною (кривавою) від крові  і утворилася назва Криваве Озеро, яке потім трансформувалося в Криве Озеро.

  Вигідне географічне положення Кривого Озера – через  нього проходили чумацькі шляхи з Польщі в Крим, із Молдавії і Дунаю в Київ і Чигирин, і до Чорного моря, -- сприяло тому, що містечко стало відомим торговим центром губернії , куди їздили із сусідніх повітів і губерній.  Справа в тому, що за тих часів діяв наказ з Санкт-Петербургу про дозвіл торгувати лише в робочі дні, а в неділю мешканці мали відвідувати церковні служіння – літургії. Лише згідно указу Подільського Губернаторського Правління від 24 червня 1804р після клопотань євреїв Кривого Озера (служіння в них проходили в суботу) було дозволено торгувати у неділю – організовувати базари та ярмарки.  Навіть, коли в 1870 році в губернії було затверджено 131 торгове місце в робочі дні, в Кривому Озері залишився в силі указ 1804 року. З 1764 року із Курляндської губернії переселили 309 єврейських родин ( а в Балту  - 1130 родин). 

  За даними 1911 року в Кривому Озері із 13130 жителів було 10391 євреїв, 1953 українців і росіян, 780 поляків.

    Були збудовані (нині діючі) православна церква Різдва Богородиці (у 1824 році), Римо-Католицький костел – побудований 1819р, Церква Святої Параскеви (1818 рік), окрім цього було ще  3 синагоги і 5 єврейських молитовних будинків.

   Єврейська корчма – стоїть на перехресті п’яти доріг. Це  частина будівлі де  був заїжджий двір з амбарами, коморами для зберігання товару. Проїжджі могли тут поїсти, відпочити та випасти воли. 

  Будівлі, що належали купцю Креймгольцу.

Будинок торговця залізом, скобяними виробами та сільгоспінвентарем Креймгольца (нині -- Приміщення дитячої музичної школи)

 Будинок страхового товариства «Саламандра» кінець ХІХ ст  (нині - приміщення краєзнавчого музею).

 Найбільша споруда селища свого часу-- будинок  Бені Берковича. Нині – відділ поліції

Старовинна єврейська хата Бондаря 

Православна церква Різдва Богородиці ( 1824 р)

Римо-католицький костел Святого Людвіга  (1819 р)

Церква Святої Параскеви (1818р)

Колишня єврейська синагога (нині – будинок дитячої творчості)

Перші відомості про охорону здоров'я

     Перші дані про медичну службу району в пам’ятній записці Подольської губернії від 1911 року

Будинок районної поліклініки до 1978 року

Будівля лікарні (стаціонарне та пологове відділення) з початку ХІ-Х століття до 1978 року (Піклувальник Широченко Лаврентій Миколайович)

  1946 рік – працювати 3 лікарні, 4 амбулаторії, 9 фельдшерських пунктів, 7 родильних пологових будинків, 6 ФАПів і дитяча консультація.

   1966 рік – побудовано двоповерхове приміщення стаціонарного корпусу на 125 ліжок (терапевтичне, хірургічне, пологове відділення). Функціонувало 6 лікарень, 42 ФАПи, 12 родильних будинків. Працювало 48 лікарів та 278 середніх медичних працівників.

1975-78 роки розпочато і введено в дію триповерховий стаціонарний корпус. Відкрито такі відділення: відділення анестезії та інтенсивної терапії, пологове відділення на 25 ліжок, дитяче відділення на 40 ліжок, хірургічне відділення на 40 ліжок,  травматичне на 25 ліжок, терапевтичне відділення на 60 ліжок, гінекологічне відділення на 25 ліжок, відділення оториноларингології на 25 ліжок. В інших корпусах – неврологічне відділення на 25 ліжок і інфекційне відділення на 30 ліжок.

 Всього в лікарні було 300 ліжок, а по району – 400.

    В 1990 році побудовано чотириповерхове приміщення поліклінічного відділення із дитячою, жіночою консультацією, лабораторією, стоматологічним, рентгенологічним і фізіотерапевтичним відділеннями. Центральна районна лікарня була на 300 стаціонарних ліжок і поліклініка на 375 відвідувань в день. Працювало 300 працівників, із них 50 лікарів.

На сьогодні лікарня оснащена сучасною медичною апаратурою, для діагностики і лікування хворих.

Проводиться відеоезофагогастродуоденоскопія, відеогістероскопія, відеокольпоскопія, УЗД-обстеження, холтер добового тиску і ЕКГ, артроскопічні і лопароскопічні операції, аудіометрія, кераторефрактометрія та багато інших.